Привіт,
Відвідую зараз одні курси, які мене cпонукають написати трохи про себе публічно, і дещо цікаве пообіцяти всім, хто дочитає цей пост до кінця (тому все ж варто дочитати 😉).
Почну з історії про себе.
Уже майже 7 років, як я переїхала в Київ.
Як всі знають, Київ – це місто можливостей, але звісно потрібно спочатку кілька років витратити на пошуки цих можливостей 😏 Хто знаходить, той залишається тут, хто не знаходить (таке теж буває), той повертається додому. У мене не було варіантів, я точно знала, що хочу жити саме тут і що точно щось для себе знайду.
🔥
Звісно, як і всі, пробувала себе в різних сферах (репетитор, колл-центр), але з рештою зупинилась на одній – рекрутинг, або підбір персоналу. В цій сфері я уже майже 6 років. Найбільше мені подобається в цій професії, що працювати рекрутером можна в абсолютно різних сферах. Головне – це бажання вчитись, і найголовніше – вчитись швидко.
🤓
Пропрацювавши близько року в агентстві по підбору персоналу, мене запросили працювати в банк, там я затрималась на 3 роки, і потім мене запросили спробувати себе в IT сфері, де я уже працюю майже 2 роки.
🌸
IT компанії намагаються зробити все, щоб девелопери були задоволені, і їх було важко переманити в іншу компанію. Вони уже звикли, що зарплата в $, хорошим офісом чи соц. пакетом їх уже теж не здивувати. А людину, яка лише потрапляє в цю сферу все дуже дивує. Ходиш перші кілька місяців по офісу, і в голові лише одна думка: «Блін, як круто».
🍁
Тут всі вітаються «привіт» і одразу на «ти», і байдуже чи ти знаєш цю людину чи ні. В порівнянні з тою ж банківською сферою, де у всіх трохи корони, було важко до цього звикнути.
🍀
Звісно, як і всюди в цій сфері є і свої мінуси. Ти завжди маєш бути на зв’язку. Часто кандидати щось уточнюють після 21:00. Страждає особисте життя, оскільки ти постійно сидиш в телефоні. Звісно, з часом ти починаєш більше цінувати свій час, і все менше буваєш онлайн після 19:00, але спочатку всі рекрутери цим грішать. З особливостей ще варто виділити те, що тут потрібно з усіма дружити: з керівниками проектів, кандидатами, працівниками. Після формальностей банку до цього теж важко звикнути.
Але все ж плюсів більше, ніж мінусів 😌 Тому, якщо є бажання перевірити, як це жити трохи на іншій планеті, обов'язково раджу спробувати 😊
🌼
Основний висновок, який я зробила за ці роки в Києві – не варто боятись нового. Якщо хочеться змін – міняй все. Хочеться переїхати в інше місто – переїзжай. Варто шукати своє місце, якщо поточне тебе не влаштовує поки є сили та здоров'я.
😌
Я точно знаю, що це не останній мій переїзд. Занадто уже я люблю жити цікаво, щоб залишатись все життя в одному місті ☺
🍀
Отже, щодо обіцяного сюрпризу.
Мені потрібно ще набрати певну кількість ріпостів до суботи (чим більше, тим краще), інакше не пропустять на заняття. Тому всіх, хто переріпостить цей пост, обіцяю пригостити смачною кавою, або якщо ви в іншому місті, то надішлю симпатичний сувенір зі столиці 😎 Раптом, комусь ця інфо буде корисною)
P.S. Філолог в мені хоче вибачитись за можливі помилки в тексті, оскільки дуже обмежена в часі, кандидати чекають)
